Нова Конституція - Конституція майбутнього українського народу

18-річчя чинної Конституції дає привід не тільки для фрагментарного аналізу здобутків України як цілісної суверенної держави, але й для постановки питання про її функціонал спроможності у подальшому розвитку. Однак найімовірнішою проблемою в удосконаленні конституційно-правового регулювання політичних та економічних відносин може стати суспільна увага. А точніше, її відсутність.

Останній події на Майдані є адекватною реакцією активної громадськості, що зацікавлені в революційному оновленні політичної, економічної та соціальної систем. Однак зміни осягнули не усі державотворчі сектори України.

На сьогодні можна цілком впевнено стверджувати, що необхідність прийняття нової Конституції через всенародний референдум визнається переважною більшістю вітчизняних фахівців-державотворців. Безумовно, досвід провідних країн Західної Європи переконливо свідчить, що формування і становлення нового Закону вимагає тривалого часу, іноді багатьох десятиліть. А тому, нова Конституція – лише плацдарм для подальших державотворчих процесів. Відповідні зміни мають відбутися у суспільній свідомості українців, у грамотно налаштованому міжпартійному діалозі в рамках норм плюралістичної демократії. Ми здатні бути прикладом та опорою для всіх демократичних сил колишнього Радянського Союзу і наших сусідів та партнерів від Балтії до Чорного Моря. У цьому сенсі прийняття нової Конституції України є стратегічним ресурсом і одним з найважливіших інструментів здійснення змін, які суттєво впливатимуть на консолідацію народу.

Проте варто також пам’ятати, що про Конституцію, як і позитивне право взагалі, не можна говорити як про таке, що «відшліфоване» до ідеалу. Рівень прогресу держави у цьому контексті має визначатися не стільки чітко відпрацьованою законодавчою базою, скільки здатністю громадськості пристосовувати новосформовані конституційні приписи до реалій повсякденного життя і водночас визначити вектор дій в русло тих фундаментальних принципів, що становлять засади конституційного ладу загалом. Досить лише звернутися до політики Сполучених Штатів і Великобританії, конституційно-правове поле яких далеке від стандартів ХХІ століття, тим не менше, це не заважає їм залишатися одними із найпотужніших країн на міжнародній арені.

В якості основних принципів майбутньої Конституції мова має йти про ліквідацію обласних і районних адміністрацій, посилення прав громадян та органів місцевого самоврядування. Варто відмітити позитивний приклад того, що питання децентралізації обговорюється так відкрито. Для унітарних держав нормальним процесом є передача частини функцій центральної влади на рівень регіонів і органів місцевого самоврядування. Окрім цього необхідно забезпечити можливість відкликання депутатів і визначити статус російської мови, спекуляції на тему якого всюди використовують для національної ворожнечі.

Авторитетні фахівці-державотворці вважають, що головні зміни, які пропонується внести в Основний закон, будуть спрямовані на децентралізацію влади. Адже необхідність цих змін ні у кого не викликає сумнівів. Проте різні політичні сили бачать цей процес по-різному. Наприклад, «Партія регіонів» пропонує, щоб керівники регіонів обиралися прямим голосуванням населення, а всі інші поки що вважають, що вони повинні обиратися обласними радами.

Другий блок правок до Конституції торкнеться розмежування повноважень між трьома гілками влади: Президентом, Верховною Радою і Кабінетом міністрів. Зокрема, «Партія регіонів» пропонує спростити процедуру імпічменту глави країни, включивши в список підстави для відставки по корупційних злочинах.

Також значні зміни в разі ухвалення змін до Основного Закону зазнає судова система: пропонується ліквідувати спеціалізовані суди, посилити роль Верховного суду, побудувати трирівневу систему, яка передбачає, що Верховний суд залишається касаційною інстанцією.

Перманентні експерименти щодо реформування і внесення певних поправок до основного Закону України здійснювалися на основі емпіричного досвіду і успішних результатів не дали. Тим паче, глобалізація, заручниками котрої стали майже всі країни світу, несе собою певні виклики. Нова Конституція ці виклики також мусить проаналізувати та опрацювати.

Десятилітній принцип незмінності та непорушності тих конституційних приписів, які закріплюють елементи конституційного ладу, дають підстави засумніватися в успіху держави, в її вільному функціонуванні на внутрішньому ринку, в захисті громадян в економіці та бізнесі, в розвитку малого та середнього підприємництва.

Всеукраїнський референдум є найбільш ефективною формою зовнішнього прояву влади народу. Адже виключно право українського народу може визначати та змінювати конституційний лад. Саме за сценарієм всенародного обрання «за» або «проти» прийняття нової Конституції має полягати успіх держави у подоланні соціальної відчуженості та пасивності між людьми.